віброперетворювач
ВІБРОПЕРЕТВО́РЮВАЧ, а, ч.
Електромеханічний апарат, який перетворює постійний струм низької напруги в постійний струм високої напруги.
Віброперетворювачі випускалися як джерело електричного живлення переважно в малогабаритній радіоапаратурі. З появою радіопристроїв на транзисторах, що працюють при низьких напругах джерела струму, виготовлення віброперетворювачів різко скоротилося (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)