віваче
ВІВА́ЧЕ, муз.
1. присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору, швидший від алегро, але повільніший від престо).
2. у знач. ім., невідм., с. Назва музичного твору або його частини, що виконується в такому темпі.
Позначення темпу може використовуватися і для назви цілої п'єси, витриманої у відповідному темпі (адажіо, алегро, віваче та ін.) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)