вівер

ВІВЕ́Р, а, ч., заст.

Людина, яка живе для власного задоволення.

Основний образ в О. Уайльда – денді-вівер, апологет аморального егоїзму і гультяйства (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вівер — Вівер: — гультяй [18;III] — марнотратник життя [19]  Словник з творів Івана Франка
2. вівер — див. бонвіван  Словник чужослів Павло Штепа