вівер

ВІВЕ́Р, а, ч., заст.

Людина, яка живе для власного задоволення.

Основний образ в О. Уайльда – денді-вівер, апологет аморального егоїзму і гультяйства (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівер — Вівер: — гультяй [18;III] — марнотратник життя [19] Словник з творів Івана Франка
  2. вівер — див. бонвіван Словник чужослів Павло Штепа