вівера
ВІВЕ́РА, и, ж.
Невеликий хижий ссавець родини віверових, який живе в Африці, Південній Азії та на Малайських островах.
Учені припускають, що, можливо, лемури й дрібні хижаки – вівери потрапили на Мадагаскар близько 30 мільйонів років тому на великих плавучих островах, які іноді відриваються від берегів тропічних рік і пливуть униз за течією (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вівера — віве́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вівера — -и, ж. Невеликий хижий ссавець родини тхорячих, який живе в Африці, Південній Азії та на Малайських островах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вівера — віве́ра (від лат. viverra – тхір) рід хижих ссавців. Поширені в Африці й Азії. Мають залози, що виробляють секрет, з мускусним запахом (цибетин), заради якого є об’єктом полювання. Інша назва – цивета. Словник іншомовних слів Мельничука
- вівера — ВІВЕ́РА, и, ж. Невеликий хижий ссавець родини тхорячих, який живе в Африці, Південній Азії і на Малайських островах. Словник української мови в 11 томах