вігілія

ВІГІ́ЛІЯ, ї, ж.

1. Одиниця виміру нічного часу в римській армії.

У легіонах Стародавнього Риму час нічної варти поділявся на чотири вігілії, тривалість яких варіювалася залежно від пори року (з наук.-попул. літ.).

2. Усеношна в християн римського обряду.

У режимі вігілій у ранньохристиянські часи могли проходити не тільки недільні чи святкові служби, але й заупокійні (з наук.-попул. літ.);

Літургія вігілії може включати читання і спів псалмів, молитов і гімнів, проповіді й читання з Біблії тощо (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. вігілія — вігі́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вігілія — -ї, ж. 1》 Нічна варта у стародавніх римлян. 2》 День перед великим святом у католиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови