вігілія
ВІГІ́ЛІЯ, ї, ж.
1. Одиниця виміру нічного часу в римській армії.
У легіонах Стародавнього Риму час нічної варти поділявся на чотири вігілії, тривалість яких варіювалася залежно від пори року (з наук.-попул. літ.).
2. Усеношна в християн римського обряду.
У режимі вігілій у ранньохристиянські часи могли проходити не тільки недільні чи святкові служби, але й заупокійні (з наук.-попул. літ.);
Літургія вігілії може включати читання і спів псалмів, молитов і гімнів, проповіді й читання з Біблії тощо (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me