від

ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають:

Просторові відношення

1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до.

Від міста шляхом надходила молодиця (Марко Вовчок);

Оленка йшла двором від річки (Іван Ле);

// Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь.

У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (М. Коцюбинський);

Від моря дув сильний вітер;

// Уживається на позначення послідовності дій.

Розвиток іде від простого до складного;

// Уживається при вказуванні на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.

Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради (Леся Українка);

Земля відірвалася від підошов (І. Нехода).

2. Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту.

Бурлаки були вже далеко од Стеблева (І. Нечуй-Левицький);

Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту (І. Сенченко);

// у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.

Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось (Т. Шевченко);

Ми пройшли од моря і до моря (Л. Первомайський).

3. Уживається на позначення невеликої відстані між кимсь, чимсь.

Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста (М. Коцюбинський);

А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині... (П. Тичина).

Часові відношення

4. Уживається на позначення моменту початку дії, стану і т. ін.

І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Леся Українка);

Від минулого ранку у нього в роті не було і ріски (В. Хрущак).

5. у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказуванні на період часу, протягом якого відбувалася чи відбувається дія.

Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі – од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля] (Марко Вовчок);

// розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Уживається у знач. прийм. протягом.

Від трьох неділь ані одного чіпця не продав (І. Франко);

Від тижня хорую на нервові болі (Леся Українка).

6. у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказуванні на час, дату виникнення чого-небудь.

Тему дисертації затверджено вченою радою факультету (протокол № 16 від 12 вересня) (з мови документів);

Наказ від 6 грудня;

Постанова від 15 грудня.

Причинові відношення

7. Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану.

Богинь напав від чаду дур (І. Котляревський);

Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський);

І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю (В. Бичко).

Об'єктні відношення

8. Уживається на позначення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.

– Годі, дочко, годі! – мовить батько. – Я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Марко Вовчок);

Гаряча пара від галушок знялась над мискою (М. Коцюбинський);

Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Д. Павличко).

9. Уживається на позначення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін. або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін.

Я дістав знов телеграму від нього (М. Коцюбинський);

Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла (Леся Українка);

Петро Бережник сторгувався .. і купив від нього плуга (І. Чендей).

10. Уживається при вказуванні на походження кого- або чого-небудь.

– Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала (Т. Шевченко);

Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився (М. Коцюбинський);

Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець).

11. Уживається на позначення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії.

Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Леся Українка);

– Ну, і дома у старих усе гаразд – Зінька оце була якось на слободі .. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було (А. Головко);

Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя (М. Томчаній).

12. Уживається при вказуванні на предмет, признач. для захисту від чого-небудь.

Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати (А. Головко);

Хуррем згадала, що звечора не закрилася мусліновою запоною від москітів (П. Загребельний).

13. у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на позначення змін, що сталися з кимсь порівняно з початковим його суспільним станом.

Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника.

14. Уживається на позначення предмета за його складником.

На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзиґарів теліпається (Панас Мирний);

На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (М. Коцюбинський).

15. Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.

Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли (І. Котляревський);

// також ірон. Уживається при вказуванні на безпосередній зв'язок із чим-небудь, із якою-небудь діяльністю.

Перезнайомився з масою корифеїв науки і від науки (А. Крижанівський);

Між лікарем і пацієнтом стоїть досить велика кількість бюрократів від медицини (з газ.).

16. Уживається на позначення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін.

[Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [відрізняєш] брехню від правди? (Леся Українка);

Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників (В. Гжицький);

Жовті сливи відрізняються від абрикос.

Порівняльні відношення

17. Уживається при ступенях порівняння у знач., близькому до сполучника ніж.

Ось і тягнеться низка їх [дівчат], та .. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата (Панас Мирний).

Кількісні відношення

18. у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.).

За прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети мало зрости від 5 до 7 мільярдів людей (з наук.-попул. літ.);

Там були діти від трьох до п'яти років;

Вартість квитків від 5 до 30 гривень.

Обставинні відношення

19. Уживається при позначенні способу дії.

Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю... (Леся Українка);

Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки (Є. Кравченко).

◇ (1) Від і до:

а) абсолютно всі або все, без винятку.

Ніякої роботи наші хлопці не цуралися. – Пиши! – Що писати? – .. Що все виконуватимеш – від і до! (О. Гончар);

Поет справді був відвертий, говорив усе: від і до; відвертий до безтактності (із журн.);

б) повністю або до найменших дрібниць.

В самій семирічці нашій була навіть чимала бібліотека (яку, я насмілюсь запевнити, перечитав, як то нині говориться, від і до)... (О. Левада);

Є також думка – написати історію свого заводу. Маленька ще вона, проте подій багато. Викласти б усе це, від і до (із журн.);

в) без будь-яких потурань; якнайсуворіше.

– Не перебивайте. Якби таке вчинив я, порушив порядок, не сказав би й слова. Судіть! На всю котушку! Від і до! (Ю. Мушкетик).