від

Від, од

пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Грин. ІІІ. 386. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. Мр. І. 13. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. Н. П. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. ІІІ. 201.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від — від прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. від — ВІД, ОД прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року. Літературне слововживання
  3. від — прийм., з род. в. 1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь. || Уживається на означення послідовності дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. від — ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають: Просторові відношення 1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови у 20 томах
  5. від — Від, прийм.: у літературній мові вживають прийменника-приростка від і од, але від переважно: від бе́рега, від села́; відмо́вити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. від — ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови в 11 томах