від
прийм., з род. в.
1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до.
|| Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь.
|| Уживається на означення послідовності дій.
|| Уживається для вказівки на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.
2》 Уживається для визначення віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту.
|| у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається для визначення відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.
3》 рідко. Уживається в значенні біля, коло, недалеко.
4》 у сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається для означення моменту початку дії, стану і т. ін.
5》 у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається для вказівки на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія.
|| розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Означає протягом.
6》 у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається для вказівки на час, дату виникнення чого-небудь.
7》 Уживається для визначення причини якої-небудь дії або стану.
8》 Уживається на означення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.
9》 Уживається на означення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін.
10》 Уживається для вказівки на походження кого- або чого-небудь.
11》 Уживається на означення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії.
12》 Уживається для вказівки на предмет, призначений для захисту від чого-небудь.
13》 у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на означення змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом.
14》 Уживається на означення предмета за його складовою частиною.
15》 Уживається на означення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін.
16》 Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.
17》 у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.).
18》 Уживається на означення способу дії.
19》 Уживається при ступенях порівняння у значенні сполучника ніж.
Від ... до ... — усі без винятку.
Значення в інших словниках
- від — від прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- від — ВІД, ОД прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року. Літературне слововживання
- від — ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають: Просторові відношення 1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови у 20 томах
- від — Від, прийм.: у літературній мові вживають прийменника-приростка від і од, але від переважно: від бе́рега, від села́; відмо́вити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- від — ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови в 11 томах
- від — Від, од пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Словник української мови Грінченка