від

Значення в інших словниках

1. від — від прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. від — ВІД, ОД прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року. Літературне слововживання
3. від — прийм., з род. в. 1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь. || Уживається на означення послідовності дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. від — ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають: Просторові відношення 1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови у 20 томах
5. від — ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Словник української мови в 11 томах
6. від — Від, од пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Словник української мови Грінченка