відав

ВІДА́В, вставн. сл., діал.

Мабуть.

Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.);

– Мабуть, забули .. як я малим хлопцем приходив у ваш садок, а ви стрясали для мене яблука щонайкращі... Відав, забули! (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. відав — Віда́в, віда́й: — мабуть [46-1;II] — здається, мабуть [V]  Словник з творів Івана Франка
2. відав — вставн. сл., діал. Мабуть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відав — ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть. Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах