відав
ВІДА́В, вставн. сл., діал.
Мабуть.
Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.);
– Мабуть, забули .. як я малим хлопцем приходив у ваш садок, а ви стрясали для мене яблука щонайкращі... Відав, забули! (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
відав —
Віда́в, віда́й: — мабуть [46-1;II] — здається, мабуть [V]
Словник з творів Івана Франка
-
відав —
вставн. сл., діал. Мабуть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відав —
ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть. Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах