відав
ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть.
Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відав — Віда́в, віда́й: — мабуть [46-1;II] — здається, мабуть [V] Словник з творів Івана Франка
- відав — вставн. сл., діал. Мабуть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відав — ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть. Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.); – Мабуть, забули .. як я малим хлопцем приходив у ваш садок, а ви стрясали для мене яблука щонайкращі... Відав, забули! (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах