відав

ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть.

Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відав — Віда́в, віда́й: — мабуть [46-1;II] — здається, мабуть [V] Словник з творів Івана Франка
  2. відав — вставн. сл., діал. Мабуть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відав — ВІДА́В, вставн. сл., діал. Мабуть. Ой, відав, ти слабий, хорий (Сл. Гр.); – Мабуть, забули .. як я малим хлопцем приходив у ваш садок, а ви стрясали для мене яблука щонайкращі... Відав, забули! (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах