віда

ВІ́ДА, и, ж., діал. Звістка, повідомлення.

Друга знов віда така була, що вона [Кармелиха] у місті ходила на поденщину (Вовчок, І, 1955, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віда — ві́да іменник жіночого роду звістка, повідомлення діал. Орфографічний словник української мови
  2. віда — -и, ж., діал. Звістка, повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віда — ВІ́ДА, и, ж., діал. Звістка, чутка, повідомлення. Друга знов віда така була, що вона [Кармелиха] у місті ходила на поденщину (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. віда — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  5. віда — Віда, -ди ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89. Словник української мови Грінченка