відбивальник

ВІДБИВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник друкарні, який виготовляє відбитки.

У Друкарському дворі в Москві верстат обслуговували два складальники, по чотири накатники фарби й відбивальники (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відбивальник — відбива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відбивальник — -а, ч. Робітник друкарні, який виготовляє відбитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбивальник — ВІДБИВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник друкарні, який виготовляє відбитки.  Словник української мови в 11 томах