відборонятися
ВІДБОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДБОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.
Те саме, що обороня́тися.
Коні не стояли, танцювали, відбороняючись від комах (І. Багряний);
– Критику визнаю, – відбороняється напівжартливо редактор (О. Гончар);
Озброєними гуртами ідуть по рибу, ловлять звіра, вибирають мед, відправляються по сіль, коли треба, відбороняються від татар, а коли можна, то нападають на них (з наук.-попул. літ.);
Як, де пройти, куди найближчий і найбезпечніший шлях, які пригоди тебе можуть на тім шляху зустріти й як від них відборонитися? (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)