відбріхуватися

ВІДБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм.

Виправдовуватися за допомогою брехні.

Не буду вже нічим одбріхуватись, а тільки скажу, що я сама не знаю, як я могла так довго не писати до Вас (Леся Українка);

Будемо відбріхуватися перед ними, коли вони спитають про тестамент (М. Грушевський);

Брехнею не відбрешешся (Номис);

Хівря не вміла ні одказати, ні одбрехатись (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. відбріхуватися — відбрі́хуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відбріхуватися — див. ВИПРАВДУВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. відбріхуватися — -уюся, -уєшся, недок., відбрехатися, -ешуся, -ешешся, док., розм. Виправдовуватися за допомогою брехні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відбріхуватися — Вибріхуватися, вибріхатися, повибріхуватися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися  Словник чужослів Павло Штепа
5. відбріхуватися — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
6. відбріхуватися — Відбрі́хуватися, -брі́хуюся, -брі́хуєшся; відбреха́тися, -брешу́ся, -бре́шешся, -шуться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відбріхуватися — ВІДБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм. Виправдовуватися за допомогою брехні. Не буду вже нічим одбріхуватись, а тільки скажу, що я сама не знаю, як я могла так довго не писати до Вас (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. відбріхуватися — Відбріхуватися, -хуюся, -єшся сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью.  Словник української мови Грінченка