відбірник

ВІДБІРНИ́К, а́, ч.

1. Робітник, фахівець, який відбирає що-небудь або сортує.

У мене є деякі думки відбірників Московського фестивалю, куди фільм відсилався, але не пройшов відбору (з газ.);

Потрібні відбірники на склад кондитерських виробів (з мови реклами);

Відбірник анатомічного матеріалу;

Відбірник геологічних проб.

2. Прилад, інструмент для відбирання, сортування чого-небудь.

Проби для бактеріологічних досліджень відбирають у стерильний посуд за допомогою стерильних відбірників (з наук.-техн. літ.);

Відбірник проб повітря;

Відбірник проб рідини.

Значення в інших словниках

1. відбірник — відбірни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відбірник — -а, ч. Робітник, який відбирає що-небудь або сортує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбірник — ВІДБІРНИ́К, а́, ч. Робітник, який відбирає що-небудь або сортує.  Словник української мови в 11 томах