відвантаження
ВІДВАНТА́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відванта́жити 1, 2.
Основну масу [людей] забрав собі бригадир Коза на відвантаження вагонів (О. Копиленко);
У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)