відвантаження

ВІДВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відванта́жити 1, 2.

Основну масу [людей] забрав собі бригадир Коза на відвантаження вагонів (Коп., Вибр., 1948, 123);

Успішному відвантаженню зерна державі в значній мірі сприяла чітка робота заготівельників і возіїв (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2).

Значення в інших словниках

1. відвантаження — відванта́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відвантаження — -я, с. Дія за знач. відвантажити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвантаження — ВІДВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відванта́жити 1, 2. Основну масу [людей] забрав собі бригадир Коза на відвантаження вагонів (О. Копиленко); У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах