відвар
ВІДВА́Р, у, ч.
Рідина, насичена соком того, що в ній варилося.
Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко);
Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (З. Тулуб);
Сучасна фітотерапія рекомендує настої, витяжки, відвари, свіжий сік із різних частин кропиви (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)