Словник української мови у 20 томах

відвернути

ВІДВЕРНУ́ТИ див. відверта́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відвернути — відверну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відвернути — див. відвертати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвернути — ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.  Словник синонімів української мови
  4. відвернути — ВІДВЕРНУ́ТИ див. відверта́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. відвернути — Відвернути, -ся см. відвертати, -ся.  Словник української мови Грінченка