відворотність
ВІДВОРО́ТНІСТЬ, ності, ж.
1. Стан за знач. відворо́тний 1.
Вони [правопорушники] йшли до цієї майстерні, ніби на якусь муку .. Перемагаючи глибоку одворотність до праці, пішов з ними й Марко (І. Микитенко);
– Отак?! – дихнув [хан Заверган] у лице хмільними випарами й збудив у ній всю, яка була, відворотність, весь, що мала в серці, супротив (Д. Міщенко).
2. рідко. Можливість уникнення, відвернення чогось.
Будь-який тиск не вплине на законність розслідування справи, на відворотність покарання та подальшу публічну позицію СБУ стосовно корупціонерів у органах державної влади (з мови документів);
– Його серце було настільки хворим, що говорити про відворотність смерті, навіть якби можна було надати допомогу, на жаль, малоймовірно (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)