відворотність
ВІДВОРО́ТНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відворо́тний 1.
З одворотністю й огидою взяв [Саїд] чилім і видмухнув дим (Ле, Міжгір’я, 1953, 106);
Вони [правопорушники] йшли до цієї майстерні ніби на якусь муку.. Перемагаючи глибоку одворотність до праці, пішов з ними й Марко (Мик., II, 1957, 474).
Словник української мови (СУМ-11)