відв'язаний
ВІДВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відв'яза́ти.
І кущ трояндовий у полум'ї суцвіть, Чомусь відв'язаний, припну до палі знову (М. Рильський);
Чернець Григорій нікому не встиг оповісти ні про свої злопригоди, ні про своє каяття: мор забрав його, як забирає хвиля відв'язаний човен (Валерій Шевчук);
– Як же ж здивувались усі, коли побачили уранці, що одв'язаний ведмідь не втік (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)