відгиркуватися
ВІДГИ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко.
Те саме, що відгриза́тися 3.
– Ів, пішли додому, – наполягала Симона. – Та чого ти присікалась? – відгиркувався Ів (Ю. Збанацький);
– Робиш все охляп, дарма що молодий! Служиш, як фірмі, а мусиш вкладати душу! Красуля відгиркується: – Не настачиш душі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)