відгинатися
ВІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІГНУ́ТИСЯ, і́гне́ться, док.
1. Вирівнюватися, ставати прямим (про щось загнуте або зігнуте).
Степан ізняв руку з лозини, – та, одігнувшись пружиною, журно вгорі захиталась (П. Тичина).
2. Відхилятися від чого-небудь.
При розгортанні бруньки листки відгинаються від стебла та розсуваються (з навч. літ.);
У деяких видів павуків кінцеві членики відгинаються донизу (з навч. літ.).
3. тільки недок. Пас. до відгина́ти.
З'явилися так звані дивани-гіпертрансформери, в яких при розкладанні забирається (або відгинається) буквально все: підлокітники, спинка, подушки і т. ін. (із журн.);
Для любительок вишивання є малі магнітні дошки, в яких задня частина відгинається (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)