відгранювати

ВІДГРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДГРАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

Те саме, що вигра́нювати.

Свою популярність як дорогоцінний камінь алмаз отримав лише тоді, коли люди навчилися його відгранювати (з наук.-попул. літ.);

Нашу мову любили, розвивали, відгранювали, шліфували талановиті митці, мудрі володарі у царстві слова (з публіц. літ.);

Поети із Києва, Харкова, Львова, Донецька, Запоріжжя, Одеси, Луганська, Дніпропетровська та Чернівців змагатимуться, щоб відгранити свою майстерність (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відгранювати — відгра́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгранювати — -юю, -юєш, недок., відгранити, -ню, -ниш, док., перех., тех. Те саме, що вигранювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгранювати — ВІДГРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДГРАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., техн. Те само, що вигра́нювати.  Словник української мови в 11 томах