віддаля
ВІДДАЛЯ́, присл.
Те саме, що віддалі́к.
Линув віддаля орлів пустельних клекіт (Н. Забіла);
Оддаля од сієї будівлі, біля ставка, стояв ніби замок який, оточений лісом (О. Стороженко);
Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Ю. Смолич);
Поциганили ми пішки. Я випередив гурт і дибав віддаля (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)