віддаля
ВІДДАЛЯ́, присл. Те саме, що віддалі́к.
Линув віддаля орлів пустельних клекіт (Забіла, Одна сім’я, 1950, 12);
Оддаля од сієї будівлі, біля ставка, стояв ніби замок який, оточений лісом (Стор., 1, 1957, 367);
Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Смолич, День.., 1950, 5).
Словник української мови (СУМ-11)