відданість
ВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. ві́дданий 2.
Оріонець справді імпонує дівчині своєю вдачею, і життєвою чіпкістю, і затятою відданістю тому, що було, може, його першою і останньою любов'ю (О. Гончар);
Пантелій махнув рукою, не договорив, у погляді струмилась така відданість, що штабс-капітан збентежився (Б. Левін);
Лаврін подобався йому спокоєм душі, щирістю, побратимською відданістю (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)