1. Словник української мови у 20 томах

відданість

ВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ві́дданий 2.

Оріонець справді імпонує дівчині своєю вдачею, і життєвою чіпкістю, і затятою відданістю тому, що було, може, його першою і останньою любов'ю (О. Гончар);

Пантелій махнув рукою, не договорив, у погляді струмилась така відданість, що штабс-капітан збентежився (Б. Левін);

Лаврін подобався йому спокоєм душі, щирістю, побратимською відданістю (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відданість — ві́дданість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відданість — [в’ід:ан'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. відданість — -ності, ж. Властивість за знач. відданий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відданість — ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ... Словник синонімів української мови
  5. відданість — Ві́дда́ність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відданість — ВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ві́дданий 2. — Не раз уже він кров’ю довів свою відданість справі революційного народу (Гончар, Таврія.., 1957, 400). Словник української мови в 11 томах