відданість

ві́дданість

[в’ід:ан'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відданість — ві́дданість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відданість — Ві́дда́ність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. відданість — ВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ві́дданий 2. Оріонець справді імпонує дівчині своєю вдачею, і життєвою чіпкістю, і затятою відданістю тому, що було, може, його першою і останньою любов'ю (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відданість — -ності, ж. Властивість за знач. відданий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відданість — ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ... Словник синонімів української мови
  6. відданість — ВІ́ДДАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ві́дданий 2. — Не раз уже він кров’ю довів свою відданість справі революційного народу (Гончар, Таврія.., 1957, 400). Словник української мови в 11 томах