віддаровувати

ВІДДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

На подарунок відповідати подарунком.

– Хочеш, я тобі подарую що-небудь? Стрілу або ніж? – Не треба, – відмовив Сивоок, – однаково нічим віддаровувати (П. Загребельний);

За розквітлу купальську папороть я пером і горбом віддарую (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. віддаровувати — віддаро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віддаровувати — -ую, -уєш, недок., віддарити, -арю, -ариш, віддарувати, -ую, -уєш, док. На подарунок відповідати подарунком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддаровувати — Віддаро́вувати, -ро́вую, -вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. віддаровувати — ВІДДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. На подарунок відповідати подарунком.  Словник української мови в 11 томах