віддзеркалений
ВІДДЗЕРКА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до віддзерка́лити.
Нічного вітру тихий подих, і ясні зорі угорі, і віддзеркалені у водах на узбережжі ліхтарі (Н. Забіла);
Тема кобзарства віддзеркалена і в багатьох композиціях екслібрисів (з наук.-попул. літ.);
// віддзерка́лено, безос. пред.
У колискових піснях віддзеркалено найвищі, найглибші почуття, властиві людині (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)