віддубасити
ВІДДУБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., кого, розм.
Сильно побити когось.
[Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається (М. Кропивницький);
[Ліда:] Аркадію Семеновичу, вас хлопці ще не били? Чому так подивились? Напевне оддубасять? (Яків Баш);
Товариші терпіли його п'ять років, а на випускному вечорі завели в темну аудиторію і оддубасили (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)