віддубасити
ВІДДУБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех., розм. Сильно побити когось.
[Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається (Кроп., II, 1958, 194);
[Ліда:] Аркадію Семеновичу, вас хлопці ще не били? Чому так подивились? Напевне оддубасять? (Баш, П’єси, 1958, 203).
Словник української мови (СУМ-11)