віддушувати
ВІДДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., що.
1. Стискаючи що-небудь, виціджувати рідину.
З буряків (цукрових і кормових) робили мед – їх дробили і оддушували, а вижимки з буряків сушили і їли – ми їх називали “цукерки” (з мемуарної літ.);
Настя .. свіжого сиру віддушила (У. Самчук).
2. Натисканням завдавати болю; ушкоджувати.
– Ти краще скажи, навіщо ти мені пальці на ногах ледь не віддушив? (із журн.);
– Що з ногою? – запитав у нього Ванько. – Моя корова віддушила (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)