віддушуватися
ВІДДУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДДУШИ́ТИСЯ, у́шиться, док.
1. Ставати віддушеним (про сир, бринзу і т. ін.).
Під гнітом бринза добре віддушилася і набула товарного вигляду (із журн.).
2. тільки недок. Пас. до відду́шувати.
Спитайся у мами, чи треба увесь сир ховати для нас, чи можна частину продати, бо його дуже багато оддушується (Леся Українка);
Виявляється, частіше пальці на ногах віддушуються і купа синяків здобувається на конкурсі саме під час розминки, а не під час танців (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)