відділовий
ВІДДІЛО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до ві́дділ 2, 3.
Невід'ємною складовою частиною фонду бібліотеки є підручники та навчальні посібники, відділова й художня література, довідково-енциклопедичні видання, періодичні фахові видання (з навч. літ.);
Відділовий профорг цього разу самостійно відповідав за проведення новорічного свята (з газ.);
На базі відділової лікарні в місті Коростень було створено Центр для онкологічних хворих (з газ.);
// у знач. ім. відділо́вий, вого, ч. Той, хто відповідає за порядок у відділі установи, підприємства і т. ін.
В'язні .. ходили по залитому сонцем подвір'ю.., перекидалися словами зі знайомими з інших камер під оклики “відділового”, що стояв з рушницею на сторожовій будці понад частоколом (У. Самчук);
“Відділовий”, цебто ключник, що мав службу на відділі, відчинив двері до камери майже в кінці темного коридору (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)