відділовий

ВІДДІЛО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до ві́дділ 2, 3.

Невід'ємною складовою частиною фонду бібліотеки є підручники та навчальні посібники, відділова й художня література, довідково-енциклопедичні видання, періодичні фахові видання (з навч. літ.);

Відділовий профорг цього разу самостійно відповідав за проведення новорічного свята (з газ.);

На базі відділової лікарні в місті Коростень було створено Центр для онкологічних хворих (з газ.);

// у знач. ім. відділо́вий, вого, ч. Той, хто відповідає за порядок у відділі установи, підприємства і т. ін.

В'язні .. ходили по залитому сонцем подвір'ю.., перекидалися словами зі знайомими з інших камер під оклики “відділового”, що стояв з рушницею на сторожовій будці понад частоколом (У. Самчук);

“Відділовий”, цебто ключник, що мав службу на відділі, відчинив двері до камери майже в кінці темного коридору (із журн.).