відділок
ВІ́ДДІЛОК, лка, ч.
1. Те саме, що ві́дділ 2.
За міліціонером до відділка потяглася юрба людей в сподіванні на цікавий кінець цієї пригоди (Ю. Винничук);
За термінологією НБУ, головною банківською установою є материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділків на території України і за кордоном (із журн.).
2. Те саме, що рій².
Кожний взвод складається з 3-х стрілецьких відділків та одного кулеметного (І. Микитенко);
Богдан потрапив у відділок старшого сержанта Фіненка (М. Стельмах);
Хорунжий Берен зі своїм відділком перейшов на бік росіян (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відділок — ві́дділок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відділок — Підвідділ Словник чужослів Павло Штепа
- відділок — -лка, ч. 1》 Те саме, що відділ 2). 2》 рідко. Те саме, що рій II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відділок — ВІ́ДДІЛ (частина установи або підприємства), ВІДДІ́ЛЕННЯ, ВІ́ДДІЛОК рідше; ФІЛІА́Л, ФІ́ЛІЯ (місцеве відділення великої установи, підприємства, організації з деякою самостійністю). Словник синонімів української мови
- відділок — ВІ́ДДІЛОК, лка, ч. 1. Те саме, що ві́дділ 2. У зернорадгоспах організовано відділки з постійним агрономічним, технічним і робочим персоналом (Колг. енц., II, 1956, 225). 2. рідко. Те саме, що рій². Кожний взвод складається з 3-х стрілецьких відділків та одного кулеметного (Мик., 11, 1957, 555). Словник української мови в 11 томах