1. Словник української мови у 20 томах

віддільний

ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́.

Який відділяє що-небудь.

У 1814 р. геніальний чернігівець Петро Прокопович сконструював перший у світовій практиці рамковий вулик з віддільною дошкою (сіткою) (із журн.);

// Який відділений або який можна відділити.

Подальший розвиток людства може призвести до того, що воно утворить інтелектуальний континуум, у якому окремі особистості будуть дедалі менш віддільні одна від одної (з газ.);

Віддільна клавіатура для ноутбука.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддільний — віддільни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віддільний — -а, -е. Який відділяє що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддільний — ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який відділяє що-небудь. Словник української мови в 11 томах