віддільний

віддільни́й

-а, -е.

Який відділяє що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддільний — віддільни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. віддільний — ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який відділяє що-небудь. У 1814 р. геніальний чернігівець Петро Прокопович сконструював перший у світовій практиці рамковий вулик з віддільною дошкою (сіткою) (із журн.); // Який відділений або який можна відділити. Словник української мови у 20 томах
  3. віддільний — ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який відділяє що-небудь. Словник української мови в 11 томах