відділок
ВІ́ДДІЛОК, лка, ч.
1. Те саме, що ві́дділ 2.
У зернорадгоспах організовано відділки з постійним агрономічним, технічним і робочим персоналом (Колг. енц., II, 1956, 225).
2. рідко. Те саме, що рій².
Кожний взвод складається з 3-х стрілецьких відділків та одного кулеметного (Мик., 11, 1957, 555).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відділок — ві́дділок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відділок — Підвідділ Словник чужослів Павло Штепа
- відділок — -лка, ч. 1》 Те саме, що відділ 2). 2》 рідко. Те саме, що рій II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відділок — ВІ́ДДІЛОК, лка, ч. 1. Те саме, що ві́дділ 2. За міліціонером до відділка потяглася юрба людей в сподіванні на цікавий кінець цієї пригоди (Ю. Словник української мови у 20 томах
- відділок — ВІ́ДДІЛ (частина установи або підприємства), ВІДДІ́ЛЕННЯ, ВІ́ДДІЛОК рідше; ФІЛІА́Л, ФІ́ЛІЯ (місцеве відділення великої установи, підприємства, організації з деякою самостійністю). Словник синонімів української мови