відживлювання
ВІДЖИ́ВЛЮВАННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. віджи́влювати 2.
І посипалися з уст лікаря-приятеля слова докори на тему гігієни спання по ночах, обережної праці, доброго відживлювання (А. Крушельницький);
А яке ж було відживлювання нашого селянина при такій тяжкій праці? Тільки багатіші селяни їли чорний хліб разовий, змішаний із гречки й вівса (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)