віджиматися
ВІДЖИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЖА́ТИСЯ, відіжму́ся, віді́жме́шся, док.
1. Витікати внаслідок видавлювання, стискання (про вологу, рідину).
Об'єм води, яка віджимається із глинистого розчину, визначають за опусканням плунжера у циліндрі (з наук. літ.);
За допомогою пари сік віджимається до контейнера, а вичавки можуть бути використані для вторинного перероблення (з навч. літ.).
2. Піднімати та опускати тулуб із положення лежачи за допомогою згинання і розгинання рук; відтискуватися, відтискатися.
Із води тільки-но вискочив і ну гімнастику робити – присідає, на руках од землі оджимається, підстрибує – як хлопчик (В. Нестайко);
Я віджимався від підлоги в кращому випадку раз на тиждень, а то й два (Л. Дереш);
Три рази віджався [Прошка] на руках від долівки, тримаючи рівними в струну ноги (Ю. Логвин).
3. тільки недок. Пас. до віджима́ти.
Свіжий сік з листя мати-й-мачухи отримують у травні або червні. Листя пропускається через м'ясорубку і віджимається (з наук.-попул. літ.);
Кам'яна плита віджимається за допомогою спеціального важеля (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)