відзимки

ВІ́ДЗИМКИ, ів, мн., розм.

Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.

Коли цвітуть сади, так буває часто – після теплих весняних днів настають холодні, іноді навіть вертаються відзимки, спалюють інеєм траву та ніжний вишневий і абрикосовий цвіт (Ю. Мушкетик);

Така дивна весна, важка. То сонце пече, як на Петрівку, то одзимки зі сніговою віхолою прихоплюють (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. відзимки — ві́дзимки множинний іменник початок ранньої весни розм.  Орфографічний словник української мови
2. відзимки — -ів, мн., розм. Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відзимки — ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О.  Словник синонімів української мови
4. відзимки — ВІ́ДЗИМКИ, ів, мн„ розм. Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.  Словник української мови в 11 томах
5. відзимки — Відзимки, -ків м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія. Берд. и Житом. у.  Словник української мови Грінченка