відзимки
ВІ́ДЗИМКИ, ів, мн., розм.
Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.
Коли цвітуть сади, так буває часто – після теплих весняних днів настають холодні, іноді навіть вертаються відзимки, спалюють інеєм траву та ніжний вишневий і абрикосовий цвіт (Ю. Мушкетик);
Така дивна весна, важка. То сонце пече, як на Петрівку, то одзимки зі сніговою віхолою прихоплюють (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відзимки — ві́дзимки множинний іменник початок ранньої весни розм. Орфографічний словник української мови
- відзимки — -ів, мн., розм. Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзимки — ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Словник синонімів української мови
- відзимки — ВІ́ДЗИМКИ, ів, мн„ розм. Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди. Словник української мови в 11 томах
- відзимки — Відзимки, -ків м. мн. Исходъ зимы, время послѣ зимы, когда еще возвращаются зимнія явленія. Берд. и Житом. у. Словник української мови Грінченка